Заземлення в приватному будинку своїми руками

Заземлення

Заземлення

Для того щоб створити всі умови електробезпеки в приватному будинку необхідно при монтажі нової електропроводки або реконструкції старої в загальний план робіт включити такі роботи як монтаж заземлення. Монтаж заземлення в приватному будинку не становить особливих труднощів у порівнянні з монтажем заземлення в багатоповерхових будинках.

Контур заземлення в приватному будинку складається з вбитих в грунт вертикальних заземлювачів, які з’єднуються між собою горизонтальними заземлювачами та заземлювального провідника який з’єднує контур заземлення з електрощитом.

Як  зробити заземлення в приватному будинку своїми руками.

Перше, що Вам потрібно – змоделювати схему. Схема заземлення допоможе прорахувати кількість необхідних матеріалів, дасть можливість подивитися на весь проект в цілому, а в подальшому – вбереже від ненавмисного пошкодження (найчастіше, у разі ремонту або перепланування). У схемі Ви повинні прописати і розмістити абсолютно всі частини контуру заземлення:

схема заземлення в приватному будинку

Приклад схеми заземлення в приватному будинку

Заземлювачі – електропровідниками, що знаходяться нижче рівня грунту (вбиті в землю). Не менш 50см заземлювача повинно знаходитися нижче максимального рівня промерзання грунту, так само він не повинен знаходитися на відстані ближче двох метрів від водо і газопроводів. Радимо встановлювати не один, а кілька заземлювачів, оскільки земля не є лінійним провідником, а її провідність залежить від площі контакту і сили напруги. Якщо ж встановити 2-3 заземлювача на відстані метра один від одного, то між ними утворюється потенційна поверхня, яка збільшить площу контакту з землею. Розміщувати заземлювачі слід на відстані більше півтора метра від краю обмостки.

В якості вертикальних заземлювачів зазвичай використовують сталевий куточок розмірами 50 × 50х5 мм. Для горизонтальних заземлювачів підійде смугова сталь 40 × 4 мм. Матеріалом для заземлюючого провідника служить кругла сталь перетином 8-10 мм2.

Монтаж контуру заземлення будинку

Заземлення в приватному будинку

Заборонено як для  заземлювачів так і для заземлювальних провідників використовувати арматуру. Пояснюється це тим що зовнішній шар арматури розжарений, через це розподіл струму по перетині порушується, а також по іншому проходять процеси окислення (швидше іржавіє).

Конструктивно контур заземлення роблять у вигляді рівностороннього трикутника. Для цього, у дворі будинку робимо розмітку у вигляді рівностороннього трикутника. Рекомендується прокладати контур заземлення на відстані не більше 1 м від фундаменту будинку.

Після розмітки, викопуємо траншею по периметру розміченого нами трикутника глибиною помітно 0.8-1 м. І шириною достатньою для зручного обварювання, приблизно 0.5-0.7 м. У цій траншеї буде прокладатися горизонтальні заземлювачі.

Тепер по вершинах трикутника будуть убиватися вертикальні заземлювачі на глибину 2-3 м. Забивати в землю угольнік довжиною 2-3 м можна звичайною кувалдою, це абсолютно не важко. Для полегшення цієї роботи угольнік на кінці загострюють, щоб він краще входив в землю.

Також можна викопати або пробурити невеликі колодязі по вершинах трикутника глибиною до 1.5 м, це дасть можливість забити куточок в менший шар землі.

Після того як підготовчі роботи виконані, вибрано місце, проведена розмітка і викопані траншеї необхідних розмірів, приступаємо до безпосереднього монтажу контуру заземлення. У траншеї по вершинах трикутника забиваємо куточки в землю, при цьому забиваємо їх не повністю, а так щоб край куточка довжиною 20-25 см стирчав в траншеї.Монтаж контуру заземлення будинку

Коли всі вертикальні заземлювачі будуть вбиті в землю, їх необхідно з’єднати між собою горизонтальними заземлювачами, створивши таким чином замкнутий контур.

Монтаж контуру заземлення будинку

Робиться це за допомогою звичайної зварки, приварюють до угольників що стирчать сталеву смугу. Причому з’єднувати куточок і смугу необхідно саме зварюванням, ні в якому разі не застосовувати болтові з’єднання, оскільки з часом ці місця окислюються що призводить до втрати контакту і неефективності функціонування заземлюючого контуру в процесі експлуатації.

Після того як контур заземлення зібраний, необхідно з’єднати цей контур з електрощитом. Для цього також користуються зварюванням, приварюють заземлюючий провідник, сталевий дріт перетином 8-10 мм, до контуру заземлення та прокладають його в траншеї до електрощита. На кінці підведеного до електрощита дроту приварюють болтт М6 або М8 для кріплення проводу заземлення.

Якщо немає сталевого дроту можна в якості заземлюючого провідника використовувати таку ж сталеву смугу, як і для горизонтального заземлювача.

Смуга з точки зору ефективності підійде краще, ніж дріт, оскільки площа дотику її з землею буде більшою, проте сталеву смугу складніше прокладати в місцях перегину траншеї, бо зігнути її важче ніж сталевий дріт.

Після проведення зварювальних робіт місця зварювання необхідно обробити від корозії антикорозійними складами. Деякі новачки-електрики думають, що для того щоб заземлення служило як можна довше, його необхідно захистити від корозії шляхом навмисного фарбування. Цього не можна робити категорично!

Монтаж такого контуру заземлення робити абсолютно безглуздо. Метал повинен мати добрий зв’язок із землею, а фарба перешкоджає цьому.

На цьому етапі монтаж контуру заземлення для дому закінчений. Переконавшись в тому що місця з’єднання зварюванням надійно обварені, можна засипати землею викопану траншею. Така специфіка монтажу заземлюючого контуру також застосовується при монтажі блискавкозахисту.

Заземлення в приватного будинку вкрай необхідне для безпеки як техніки, так і людей. Зробити його самостійно, або викликати майстрів – справа Ваша. Особисто ми дотримуємося думки, що кожен з нас в змозі зробити це без сторонньої допомоги. Спробуйте, у Вас все вийде!

Сподобалася стаття. Поділіться нею з друзями. Дякуємо!